Staż pracy (трудовий стаж) і розмір відпустки — як правильно рахувати 20 чи 26 днів? | Liczbnik

Одне з найпоширеніших запитань працівників: коли я отримаю 26 днів відпустки замість 20? Відповідь криється в положеннях Kodeksu pracy щодо трудового стажу для відпустки — а його розрахунок буває напрочуд складним, бо до стажу входять не лише попередні місця роботи, а й роки навчання, військова служба і навіть періоди роботи за кордоном.

Базові правила розміру відпустки — ст. 154 KP

Згідно зі ст. 154 § 1 Kodeksu pracy розмір відпустки для відпочинку становить:

• 20 днів — якщо працівник має стаж менше 10 років,
• 26 днів — якщо працівник має стаж щонайменше 10 років.

Ключовим тут є поняття «стаж» — йдеться не про стаж у теперішнього роботодавця, а про сукупний стаж для відпустки, до якого входять усі попередні періоди роботи та періоди, що зараховуються до стажу на підставі окремих положень.

Що входить до стажу для відпустки?

1. Попередні періоди зайнятості

До стажу для відпустки входять усі задокументовані періоди роботи в рамках трудових відносин (трудовий договір, призначення, обрання, кооперативний трудовий договір) — незалежно від того, чи це були строкові чи безстрокові договори, і незалежно від причини припинення трудових відносин. Перерви між періодами зайнятості не переривають перебігу стажу для відпустки.

2. Закінчена школа — скільки років?

Одним з найбільших сюрпризів є зарахування років навчання до стажу для відпустки. Ст. 155 § 1 KP встановлює, що до періоду зайнятості додається:

• 3 роки — за закінчення базової чи іншої рівнозначної професійної школи,
• 5 років — за закінчення середньої професійної школи,
• 4 роки — за закінчення середньої професійної школи для випускників базових (професійних) шкіл,
• 4 роки — за закінчення загальноосвітньої середньої школи (ліцею),
• 6 років — за закінчення післяліцейної школи,
• 8 років — за закінчення вищого навчального закладу (бакалаврат чи магістратура).

Увага: періоди навчання і роботи не сумуються — зараховується той період, що вигідніший для працівника. Якщо працівник навчався 5 років і одночасно працював 3 роки, до стажу для відпустки входить або 8 років (навчання) або фактичні 3 роки роботи — ніколи обидва одночасно за той самий час.

3. Військова служба

Період основної чи заміщувальної військової служби зараховується до трудового стажу на підставі закону про загальний обов'язок оборони. Час проходження служби зараховується до стажу для відпустки повністю.

4. Робота за кордоном

Періоди зайнятості за кордоном — як у країнах ЄС/ЄЕЗ, так і поза ними — підлягають зарахуванню до стажу для відпустки на підставі ст. 86 закону про сприяння зайнятості та інститути ринку праці. Однак необхідне документальне підтвердження цих періодів (довідка від закордонного роботодавця, свідоцтво про роботу чи рівнозначний документ). Періоди роботи в країнах ЄС автоматично враховуються на підставі директиви про вільний рух працівників.

Приклад розрахунку стажу для відпустки

Працівниця, народжена 1990 р.:

• Закінчила ліцей 2009 р. → +4 роки стажу
• Закінчила магістратуру 2014 р. → 8 років (зараховується навчання, а не ліцей — вони вигідніші)
• Працювала в Німеччині 2014–2016 (2 роки) → +2 роки стажу
• Працювала в Польщі 2016–2026 (10 років) → +10 років стажу

Сукупний стаж для відпустки у 2026 р.: 8 (навчання) + 2 (Німеччина) + 10 (Польща) = 20 років. Працівниця має право на 26 днів відпустки — поріг 10 років був перевищений вже приблизно у 2018 р. (після 8 років стажу від навчання + 2 роки роботи за кордоном).

Відпустка в перший рік роботи — пропорційне правило

У календарному році, коли працівник вперше в житті влаштовується на роботу, він набуває право на відпустку «знизу» — після відпрацювання кожного місяця отримує 1/12 річного розміру (округлену в бік збільшення до повного дня). Отже, працівник із розміром 20 днів набуває після першого місяця право на 2 дні відпустки, після двох місяців — 4 дні і так далі. Після закінчення року він отримує право на повний розмір (20 або 26 днів) одноразово 1 січня наступного року.

Правило пропорції при зміні роботодавця протягом року

Якщо працівник змінює роботодавця протягом року, відпустка нараховується пропорційно:

• У попереднього роботодавця: пропорційно до часу зайнятості (округлення в бік збільшення до повного дня).
• У нового роботодавця: пропорційно до частини року, що залишилася (місяці від дня працевлаштування до 31 грудня).

Загальна кількість днів відпустки в обох роботодавців не може перевищувати річного розміру (20 чи 26 днів). Роботодавець має право вимагати довідку від попереднього роботодавця про кількість днів відпустки, вже використаних у відповідному році.

Коли саме відбувається перехід з 20 на 26 днів?

Зміна розміру відпустки з 20 на 26 днів відбувається з дня, коли працівник набув 10-річний стаж для відпустки — не чекають до кінця року. Якщо стаж досягне 10 років, наприклад, 15 травня, з цього дня працівникові належить 26 днів відпустки (з урахуванням пропорції за частину року, коли він мав ще 20 днів).