Стаття має інформаційний характер і не є юридичною чи фінансовою порадою. Рішення про укладення угоди з банком чи подання позову залежить від індивідуального змісту кредитного договору і судової практики, чинної на момент прийняття рішення, — проконсультуйтеся з юристом, що спеціалізується на справах frankowych.
Позичальники, які взяли іпотечний кредит, індексований чи деномінований до швейцарського франка, вже роками мають вибір між двома основними шляхами вирішення спору з банком: укладення угоди, що полягає в перерахунку кредиту в злоті так, ніби він з самого початку був злотовим кредитом за ставкою WIBOR, або подання позову про визнання договору недійсним через недозволені індексаційні положення. Вибір між цими шляхами вимагає порівняння реальної фінансової вигоди і прийнятного рівня ризику.
У чому полягає угода з банком
Стандартна пропозиція угоди, змодельована за рекомендацією Комісії з фінансового нагляду, передбачає перерахунок кредиту так, ніби він був злотовим кредитом з дня укладення договору, за ставкою, що відповідає ставці, яка застосовується для злотових кредитів (WIBOR/WIRON + маржа банку). На практиці це означає:
- списання різниці між уже сплаченою сумою і сумою, яка була б сплачена при гіпотетичному злотовому кредиті,
- подальше погашення кредиту як злотового, з платежем, уже не пов'язаним з курсом франка,
- відсутність необхідності вести багаторічний судовий процес і пов'язаного з ним ризику та витрат.
У чому полягає позов про визнання договору недійсним
Альтернативою є судовий шлях — позов про встановлення недійсності кредитного договору через включення в нього недозволених договірних положень (абузивних клаузул), що стосуються способу перерахунку курсу франка. Якщо суд визнає договір недійсним, сторони зобов'язані взаємно повернути одна одній те, що вони надали, — банк повертає всі сплачені платежі, а позичальник повертає суму виплаченого капіталу (так звана теорія двох кондикцій, домінуюча в судовій практиці Верховного суду).
Числовий приклад — порівняння угоди і визнання недійсним
Пан і пані Ковальські взяли в 2008 році кредит, індексований до CHF, на 300 000 злотих. Дотепер вони сплатили загалом 420 000 злотих (капітал + відсотки), а решта заборгованості, за даними банку, становить ще 180 000 злотих.
- Варіант угоди: банк перераховує кредит так, ніби він був злотовим з самого початку, — гіпотетичний баланс заборгованості після 18 років погашення злотового кредиту становить, наприклад, 90 000 злотих. Банк списує різницю відносно поточного балансу CHF, тобто 90 000 злотих, а Ковальські погашають решту 90 000 злотих як злотовий кредит наступними платежами.
- Варіант визнання недійсним: суд визнає договір недійсним. Ковальські повинні повернути банку виплачений капітал (300 000 злотих), натомість банк повинен повернути їм усе, що отримав від них (420 000 злотих). Після взаємного розрахунку (теорія двох кондикцій) банк повертає Ковальським різницю: 420 000 злотих − 300 000 злотих = 120 000 злотих, а кредит перестає існувати — вже немає жодного балансу для погашення.
У цьому прикладі визнання договору недійсним значно вигідніше фінансово, але пов'язане з багаторічним судовим процесом, витратами на представника і ризиком несприятливого рішення, тоді як угода дає швидший, певний, хоча зазвичай менш вигідний фінансово результат.
Ризики і витрати судового процесу
Судовий шлях пов'язаний з витратами: судовим збором за позов (зазвичай законодавчо обмеженим для споживчих справ), винагородою представника і тривалістю справи, яка може становити від кількох місяців до кількох років, залежно від суду і можливої апеляції банку. Банк може також заявити вимогу про винагороду за користування капіталом — хоча домінуюча лінія судової практики в польських судах у цьому питанні несприятлива для банків, тема буває предметом суперечки.
Коли угода може бути кращим вибором
Угода буває розумнішою для осіб, які хочуть швидко покінчити з невизначеністю, уникають процесуального ризику, планують, наприклад, продаж нерухомості найближчим часом і потребують ясного правового стану поземельної книги, або для кредитів з відносно низьким потенціалом вигоди від визнання недійсним (наприклад, узятих відносно недавно, з невеликою дотогочасною переплатою відносно гіпотетичного злотового кредиту).
Коли позов буває вигіднішим
Позов має сенс при договорах з явно недозволеними перерахунковими клаузулами (відсутність чітко визначеного курсу, одностороннє встановлення курсу банком без об'єктивних критеріїв) та коли сума дотогочасних платежів значно перевищує виплачений капітал — чим довше кредит погашається, тим потенційна вигода від визнання недійсним зазвичай зростає.
Перевірте графік і баланс свого кредиту: Калькулятор іпотечного кредиту →
Часті запитання про kredyty frankowe
Чи угода з банком означає відмову від права на позов у майбутньому?
Так, стандартна угода зазвичай містить відмову обох сторін від взаємних вимог, пов'язаних з кредитним договором, що означає неможливість подальшого домагання визнання недійсним того самого договору судовим шляхом.
Що таке теорія двох кондикцій?
Це правило розрахунку сторін недійсного договору, згідно з яким кожна зі сторін має окрему вимогу про повернення того, що вона надала, — банк про повернення виплаченого капіталу, позичальник про повернення всіх сплачених платежів — замість автоматичного заліку однієї вимоги іншою.
Чи потрібно погасити весь kredyt frankowy перед поданням позову?
Ні, позов про встановлення недійсності договору можна подати незалежно від етапу погашення кредиту — як при кредиті, що погашається, так і при вже повністю погашеному.
Чи суд завжди визнає договір kredytu frankowego недійсним?
Не автоматично — результат залежить від конкретного змісту договору, у тому числі від того, чи він містить недозволені положення про встановлення курсу перерахунку. Хоча в багатьох справах домінуючим рішенням буває визнання недійсним, кожна справа оцінюється індивідуально.
Скільки триває судовий процес про визнання kredytu frankowego недійсним?
Залежить від суду, навантаження відділу і можливої апеляції сторони, що програла, — це може бути від кількох місяців у першій інстанції до кількох років, якщо справа потрапить до апеляційного суду.
Чи банк може вимагати винагороду за користування капіталом після визнання договору недійсним?
Банки іноді заявляють такі вимоги, однак домінуюча лінія судової практики польських судів у цьому питанні несприятлива для банків — варто обговорити це з представником, що веде конкретну справу, оскільки судова практика в цій сфері буває предметом суперечки.
Чи після визнання договору недійсним нерухомість залишається без іпотечного обтяження?
Так, після остаточного рішення, що встановлює недійсність договору, і розрахунку взаємних вимог, іпотека, що забезпечує кредит, повинна бути виключена з поземельної книги нерухомості.
Чи варто скористатися угодою, якщо кредит уже майже погашений?
Це залежить від конкретних розрахунків — при кредиті, близькому до погашення, потенційна вигода від визнання недійсним буває меншою, ніж при кредиті на початковому етапі погашення, тому варто порівняти обидва шляхи числово перед прийняттям рішення.
Чи позов виключає подальші угодні переговори з банком?
Не завжди — у багатьох справах до угоди доходить уже під час судового процесу, коли обидві сторони оцінюють ризик подальшого судового процесу як несприятливий, хоча це не є правилом і залежить від стратегії обох сторін.
Чи витрати на представника у справі frankowej повертаються у разі виграшу?
Як правило, так — сторона, що програла (зазвичай банк, якщо позов буде задоволено), несе витрати процесу, у тому числі витрати на процесуальне представництво, згідно з правилами цивільного процесу і ставками, визначеними в положеннях.